Відкритий урок

Конспект уроку світової літератури в 6 класі за програмою "Світова література 5-9 кл". Авторський колектив: О.М. Ніколенко (керівник колективу), К.В. Таранік-Ткачук, С.П. Фоміна, О.В. Ревнивцева, Т.П. Сегеда, Н.В. Онищенко. Наказ МОНмолодьспорту від 06.06.2012 р. № 664

Тема уроку.  «Йому вклоняється у шані Україна». Короткі відомості про

В. Короленка. В.Г.Короленко і Україна. Сюжет повісті «Сліпий музикант»

Мета уроку: формувати поняття «щастя», ознайомити учнів із життям і творчістю письменника, з його сприйняттям України; розвивати уміння аналізувати і систематизувати інформацію, вміння виразно читати, висловлювати свої думки; вдосконалювати навички роботи над художнім текстом; виховувати почуття любові до рідної землі, гордості за неї.

Обладнання: ком’ютер, презентації «Життя і творчість В.Г. Короленка», «Зміст повісті «Сліпий музикант», «Люди з обмеженими можливостями в сучасному світі»,  «політичні карти України і світу, виставка відомих творів письменника, текст повісті В.Короленка «Сліпий музикант», ілюстрації до твору, музичний супровід.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та формування вмінь і навичок.

Короленко улюблений сьогодні.

Люди майбутнього любитимуть його ще більше

Олесь Гончар

                                                               Кращий його твір - він сам, його      життя,  його істота...

А. Г. Горифельд

Людина створена для щастя, як птах для польоту

В.Г. Короленко

Хід уроку

І. Організація учнів для роботи.

Психологічний настрій учнів на урок.

Вступне слово вчителя.

У мене в руках - символічний птах щастя - це моє побажання вам, діти. Я сподіваюся, що сьогодні цей птах щастя дійсно допоможе вам наповнитися новими знаннями, життєлюбністю, а найголовніше - зрозуміти призначення людини у сучасному світі. І ще побажаю вам успішної і плідної роботи на уроці. Але перш ніж ми почнемо працювати, хочу надати вам можливість:

-        поміркувати про «призначення людини» і про «людське щастя»;

-        навчитися бачити позицію автора в художньому тексті;

-        визначити «Що є щастя? Для чого створена людина?»

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Учитель: У кожної людини свій шлях, своє уявлення про щастя, ми самі будуємо своє життя. Перед вами відкриті двері в майбутнє. І кожен хоче бути щасливим.

Робота в групах

Завдання для  1 групи: Перед вами висловлювання про щастя відомих людей. Обговоріть їх і дайте відповіді на наступні питання:

-        Що таке щастя?

-        Що потрібно для щастя?

-        В чому полягає щастя для вас?

1.     Щастя - почуття і стан повного вищого задоволення. (Тлумачний словник)

2.     В житті є тільки безперечне щастя - жити для іншого. (Л.Толстой)

3.     Сучасний педагог Б.Лихачев, вважаючи щастя метою життя людини, стверджує, що справжнє щастя досягається умінням організувати свій внутрішній світ - уміти ставити мету, будувати плани і реалізовувати їх, мати мрію і утілювати її в життя.

4.     Бажання служити благу, має неодмінно бути потребою душі, умовою особистого щастя.(А.П.Чехов)

5.     Стараючись про щастя інших, ми знаходимо своє власне. (Платон)

6.     Потрібно вірити в можливість щастя, щоб бути щасливим (Л.Толстой)

Завдання для  2 групи: Запишіть слово щастя і підберіть асоціативний ряд до цього слова, використовуючи синоніми, антоніми.

Схожі поняття: блаженство, удача, успіх, розуміння, досягнення, подолання, участь, радість, здоров'я, знання, любов, доброта, ніжність, турбота, добробут, виконання бажань.

Протилежні поняття: нещастя, біда, горе, хвороба, втрата, убогість, бідність, смерть, ненависть, байдужість, нерозуміння, невдача.

Учитель: Роздумуючи про щастя, про призначення людини, про сенс життя, ми не можемо не згадати про одного чудового російського письменника, сучасники якого називали великим гуманістом, «совістю епохи, світлим духом», «людиною з величезним серцем», через усю творчість якого чітко проходить проблема людського щастя.

         Для чого, власне, створена людина? - так поставлено питання в оповіданні «Парадокс». «Людина створена для щастя, як птах для польоту», - з гіркою іронією відповідає герой твору, людина з понівеченим життям. «Людина створена для щастя, тільки щастя не завжди створене для нього», - помічає письменник. Питанню про те, що таке щастя, де його межі і в чому його сенс, присвячує письменник один із найвизначніших творів - повість «Сліпий музикант»

ІІІ. Оголошення теми та завдань уроку.                                                                                                                                                         Тема уроку та епіграфи заздалегідь написані вчителем на дошці. Учні записують їх у своїх зошитах.

-         Як ви розумієте епіграфи до уроку?

Порівняння в афоризмі щастя людини з польотом птаха укладає глибокий сенс. Птах - символ свободи, політ - прояв свободи;

Свобода - необхідна, якщо не головна, умова щастя. Свобода припускає активне відношення до життя, прагнення змінити життя на краще. Письменник Короленко своєю творчістю, своєю громадською безкорисливою діяльністю допомагав людям не опускати руки, долати несправедливість, підтримував їх в прагненні  до щастя.

ІV. Засвоєння нових знань:

1.     Короткі відомості про життєвий і творчий шлях письменника (використовується мультимедійна презентація та випереджувальне домашнє завдання )

        1-й учень розповідає про походження , дитинство, навчання, заслання В.Короленка

Короленко Володимир Галактіонович - видатний російський письменник, публіцист і громадський діяч, за походженням - українець.

Народився 27 липня 1853 р. в м. Житомирі в родині повітового судді Галактіона Опанасовича Короленка, відомого в Житомирі своєю чесністю, безкорисливістю, відданістю законам. Мати Евеліна Скуревич відзначалась високими душевними якостями. Діти зростали в атмосфері любові, поваги і взаємопідтримки. Це безперечно вплинуло на формування світогляду майбутнього письменника, його високих моральних якостей як людини і громадянина. Дитинство та юність Короленко провів на Волині, у своєрідній обстановці маленьких містечок, де стикаються три народності: польська, українсько-російська та єврейська, і де бурхливе та довге історичне життя залишило ряд спогадів і слідів, сповнених романтичної чарівності. Спочатку В.Г. Короленко вчився в приватному пансіоні, а потім в 1-ій Житомирській гімназії.

            Про побут юного Короленка у Рівному написано вже чимало. Прикметно, що сам письменник докладно зобразив і гімназію, і родинне оточення, і життя міста того часу у своїх повістях, нарисах, оповіданнях. Особливо – «Історії мого сучасника», де ці спогади є часткою життєпису героя в контексті його незатишної і багатої на неправду доби.

Гімназійні враження Короленка були переважно важкими. Дитячу душу ранили кричуща несправедливість, зневажання гідності учнів, примітивне шпигунство наглядача Дитяткевича, байдужість учителів. Засилля рутини робило навчання нецікавим і нудним, а постійний страх перед покараннями, які чекали на гімназистів на кожному кроці, викликали ненависть та зневагу до гімназійних службовців. Щоправда, серед учителів Володимир Короленко пізнав і таких, котрі запам'яталися йому на все життя благородством та добром.

Таким був зокрема викладач російської словесності Веніамін Авдієв. Він працював у гімназії недовго, лише протягом одного року (1869-70), його гідна та незалежна поведінка була несумісною із тогочасними порядками в реальній гімназії.

Саме у Рівному Короленко вперше відчув у собі літературний талант, поклик до слова. Одного осіннього вечора він блукав вулицями міста. І чим більше вглядався в цей невибагливий пейзаж, в обличчя заклопотаних людей навколо, тим ясніше уявляв собі, як опише це життя...

У нашому місті гімназист Володя Короленко відкрив для себе зовсім інший світ, від якого раніше бридливо відвертався. Це був світ, який починався потойбіч від ситого міщанського життя, - світ злиднів, жебраків, бездомних сиріт, блазнів та волоцюг. Але і цей світ, як виявилося, жив за людськими законами чи принаймні - прагнув жити. Ці люди були обездолені не лише власною волею, а передусім - волею жорстоких обставин. Саме вони стануть у майбутньому колоритними персонажами його оповідань - паном Тибурцієм, Туркевичем, Лавровським. Рівняни могли легко пізнати прототипів цих персонажів: вони неодноразово зустрічали їх у занедбаних кварталах. Можна було пізнати й місце подій, бо письменник з натури змальовував нудне провінційне містечко, в центрі якого знаходилися романтичні руїни палацу, оточені заболоченим ставом. Або маленьку запустілу капличку на Вольському Цвинтарі, яка є місцем дії в оповіданні «Діти підземелля».

Рівне стало для молодого Короленка хай і поганою, але необхідною життєвою школою. Вийшовши зі стін гімназії, він їде до Петербурга здобувати вищу освіту. Це був типовий шлях «у люди» людини його соціального походження і здібностей, із численними труднощами та невдачами. На чужині згадувалася гарна біла споруда Рівненської гімназії та мальовнича зелень довкруг неї, серед якої так любили бавитися юні гімназисти.

Після закінчення гімназії в 1871 році Короленко вступив до Петербурзького технологічного інституту. В 1874 році, завдяки старанням енергійної матері, йому пощастило перебратися до Москви та вступити стипендіатом до Петровської земельної й лісової академії.  У 70-х рр. зблизився з діячами революційного народництва.

За участь у студентських заворушеннях його було виключено з академії і вислано з Москви. Пізніше, як політично неблагонадійного його було заарештовано і вислано спочатку у В'ятську губернію, потім до Сибіру. Майже 10 років провів Короленко у засланні. Але це не зломило письменника. Саме в засланні починається його літературна діяльність.

2-й учень – про літературну спадщину  та увічнення пам’яті письменника.

Після заслання В. Короленко жив у Нижньому Новгороді, Петербурзі, останні 20 років свого життя - в Полтаві. Короленко швидко включився у літературно-громадське життя Полтавщини. Налагодив дружні стосунки з діячами української культури - Панасом Мирним, М. Коцюбинським, І. Тобілевичем, X. Алчевською, Г. Хоткевичем та ін.

Роки життя у Полтаві були заповнені інтенсивною творчою роботою. Тут він завершив нариси «У козаків», писав другий цикл сибірських оповідань («Мороз», «Феодали» та ін.), оповідання «Мить» і «Не страшне».

П'ять останніх років життя письменника збіглися з Жовтневою революцією і громадянською війною. Він не сприймає більшовицького терору, вважаючи силові методи зайвою жорстокістю. Погляди письменника ґрунтувалися не на класовому підході, а на загальнолюдських принципах моралі.

У 1900 році письменник переїжджає на Україну, куди завжди прагнув повернутися. Він оселився в Полтаві, де і прожив до своєї смерті 25 грудня 1921 року.

2. Робота в парах. Створення сенканів про письменника:

Короленко

інтелігентний, співчутливий;

працює, розуміє, поважає.

Вчить боротися за своє щастя.

Гуманіст

1.     Короткий переказ змісту повісті «Сліпий музикант» (випереджувальне домашнє завдання, використовується мультимедійна презентація)

2.     Створення асоціативного куща

Які асоціацї виникають у вас, коли ви чуєте слова «сліпий», «музикант»?

(Сліпий – нещасний, безпомічний,бідний, самотній, вразливий, беззахисний,  каліка, неповноцінна людина, що вимагає догляду і т. д …)

(Музикант  - творча людина, талановита людина, що знайшла своє покликання і т. д.)

3.     Робота з асоціаціями (провести  паралелі)

Сліпота                            Музика

вада                                 мистецтво

потворність                     прекрасне

хвороба                             талант

темнота                            гармонія

Висновок. З наших записів випливає, що сліпота і музика -  речі несумісні, у випадку з історією нашого героя вони поєднані. Музикою займається людина з тонкою душею, відчуттям прекрасного; вона його не бачить,  відчуває.

4.     Вирішення проблемних питань

- Про що ж тоді цей твір? (Про подолання перешкод, що стоять перед людиною на її життєвому шляху, надбанні самого себе, досягненні сенсу життя).

- Скажіть, ці проблеми виникають тільки у людей з фізичними недоліками? (Звичайно ж, ні. Ці проблеми вирішує кожна людина).

-        Чому ж тоді Короленко звернувся до долі сліпого? (Напевно, щоб показати, що, якщо сліпий зміг досягти в житті всього, то людина здорова тим більше не повинна пасувати перед труднощами)

Учитель: Людина все може, але для цього треба багато чого: бажання жити, а не просто існувати, любов до людей, величезна сила волі і душевна стійкість. У підтвердженні цього я хочу звернути вашу увагу на людей з обмеженими можливостями в нашому сучасному житті. До уроку група учнів підготувала проект «Люди з обмеженим можливостями». Надамо їм слово.

5.     Виступ творчої групи учнів з проектом «Люди з обмеженими можливостями в сучасному житті».

Учитель: Віра в здійснення щастя будить прагнення до діяльності, а для того, щоб добитися щастя, потрібні праця і воля.

Головне питання, на яке ми відповідаємо на уроці: для чого створена людина?

В ході обговорення формується висновок: доля людини залежить від неї самої. Хочеш жити щасливо - не спи, дій, борися, але не забувай, що не може щастя будуватися на нещасті інших, що не може бути людина щасливою, коли навколо неї нужда, відчай і прохання про допомогу. Прагни бути потрібним, корисним, не дозволяй життю пройти повз тебе.

Якщо ущерть наповниш біг хвилини

Снагою дум, енергією дій,

Тоді весь світ тобі належить, сину,

І більше: ти — Людина, сину мій.

Кіплінг «Заповідь»
Переклад Євгена Сверстюка

6.     Прийом логічний ланцюжок (робота в групах, потім афішування)

Складіть логічний ланцюжок подій, які показують дорослішання Петруся під впливом Максима і вже власного погляду на життя.

(Музика Іохима - піаніно - Евеліна - дзвонар - шлях в монастир - весілля - народження дитини)

Яка ланка в ланцюжку круто повернула усе життя нашого героя? (перше кохання)

Отже, Петрусь зрозумів, що людина повинна боротися за право бути людиною, незважаючи на обставини.

7.     Бесіда з учнями:

-         Яке враження справила на вас повість?

-         Від чийого імені ведеться розповідь?

-         В якій сім’ї народився Петрусь?

-         В який спосіб сприймав оточуючий світ сліпий хлопчик?

      -  Хто зіграв велику роль у його вихованні ?

-         Як закінчується  твір?

-          Які проблеми порушує автор у повісті?

8.     Теорія літератури:

Пригадайте, що таке повість.

Назвіть головні ознаки повісті на прикладі твору «Сліпий музикант»

9.     Вибіркове читання:

Прочитайте виразно уривок з твору, який справив на вас найяскравіше враження.

Знайдіть і зачитайте картини  української природи.

- Які народні образи зображені у творі? Підтвердіть свої думки текстом.

 - Як ставився до України В.Г.Короленко

V. Домашнє завдання:

Написати листа від імені сліпого музиканта Петруся всім людям, які збираються зробити свій вибір в житті.

1. Молоде покоління, я звертаюся до вас. Кожна людина повинна зробити свій вибір в житті. Я його зробив і вибрав щонайдовшу і щасливу дорогу. Я бажаю усім великої любові, щастя і радості в житті. У кожної людини має бути своя думка і своя мета, не буде мети - означає немає для чого жити, а щастя і любов - це найголовніше. Щастя - не в матеріальному достатку.

2. Радійте життю, сподівайтеся на хороше майбутнє і впевнено йдіть до своєї мети. Так, на вашому життєвому шляху буде багато перешкод, але не зупиняйтеся, долайте їх, і ви досягнете своєї мети, і кінцевою станцією буде станція під назвою " Щастя". Не зневіряйтеся, якщо вже немає ніякої надії, навіть я, сліпий, знайшов своє місце і добився щастя у цьому світі. Вірте в краще, і ця віра допоможе вам.

VІ. Підсумок уроку.

Учитель: Людина повинна йти і дійти до світла, навіть якщо провалюється остання надія. Тоді це особа цілісна, сильний характер. Таких людей хотів бачити письменник, адже і сам Короленко був саме таким.

- Поясніть, чи відповідають епіграфи темі нашого уроку.

Діти, я надаю вам право підвести підсумок сьогоднішнього уроку. Чи досягли ми цілей, поставлених на початку уроку?

Урок добіг кінця, і ми хочемо сказати:

Нам найбільше вдалося…

Урок зацікавив нас тим…

Урок здався цікавим…

Сьогодні на уроці було трудним...

Учитель: Я сподіваюся, що ви житимете, наслідуючи свої принципи. Дякую вам за допомогу і підтримку. На прощання хочу подарувати вам таку притчу: «Одна людина знайшла  скляний осколок, піднесла його до очей і побачила прекрасний світ: людей, будинки, ліс, гори, річку. Осколок їй сподобався, але здався звичайним, зовсім не цінним. Тоді вона узяла скло і одну його сторону позолотила. Осколок став цінною річчю. Але коли людина знову піднесла його до очей, то не побачила людей, будинків, лісу, гір, річки - всього того, що вона бачила раніше. Вона  бачила тільки себе». Я бажаю вам, щоб ви завжди бачили прекрасний світ. Зрозумійте, що істинне щастя поміщене у вас самих. Не витрачайте часу і зусиль у пошуках достатку, радості і душевного спокою у навколишньому світі. Пам'ятайте, щасливий не той, хто отримує, але лише, той, хто дає. Простягайте руку допомоги. Діліться. Посміхайтеся.